Рекомендації початківцям з рисунка

При малюванні з натури слід пам’ятати наступні правила:

1. Аркуш паперу повинен розташовуватись перпендикулярно променю зору. Неможна в процесі роботи повертати папір.

2. Починати малювати слід легкими, ледь помітними лініями.

3. В процесі роботи треба йти від загального до конкретного, від великої форми до деталей, а в кінці роботи повертатися знову до загального, підпорядковуючи часткове, конкретне (деталі) цілому.

4. Весь час необхідно перевіряти та уточнювати пропорції предметів у всіх їх частинах і на всіх етапах роботи, а помилки, які помітили, одразу ж виправляти.

5. Весь рисунок ведеться одночасно. Неможна закінчувати його по частинах.

6. Під час роботи необхідно весь час порівнювати предмети між собою за розмірами та силою світла, знаходити та будувати пропорційні відношення на рисунку. Неможна порівнювати окрему якусь деталь рисунка з тією ж деталлю в натурі, порівнювати слід декілька співвідношень в натурі з пропорційними відношеннями на рисунку.

7. Зображаючи натуру, необхідно менш за все займатися зовнішньою декоративністю, а більше думати про суттєве в рисунку: про точність пропорцій, конструкції, про перспективну побудову, про з’ясування головного й характерного.

8. Цілісність тональних співвідношень в рисунку завершується на останній стадії зображення – узагальненні.

Якості, що визначають цілісність зображення:

а) точність перспективного зображення;

б) більш чітка проробка і підкресленість переднього плану або композиційно-змістовного центру;

в) поступове послаблення ступеня освітленості, активності ліплення форми і міри проробки світлотіні, рел’єфа, фактури в процесі віддалення форми у глибину рисунка;

г) єдність тіней за тоном та фактурою штриховки;

д) велика проробка поверхонь, які несуть світло, і узагальненість затемнених поверхонь;

е) витриманість тонального масштабу зображення;

є) витриманість фактурного масштабу зображення;

9. Також слід враховувати закони тональних співвідношень:

а) При віддаленні поверхонь від джерела світла освітленість їх буде слабнути: сила світла обернено пропорційна квадрату відстані від предмета до джерела світла. Поверхні тіла, віддалені від джерела світла на вдвічі більшу відстань, будуть освітлені у чотири рази слабше. Через те, чим далі предмет від джерела світла, тим слабшою повинна бути передана в рисунку його світлосила.

б) Контраст світла і тіні на предметах, розташованих ближче до джерела світла, різкіші, ніж на предметах, віддалених від нього. Дотримуючись цього закону, необхідно слідкувати, щоб в рисунку світло і тінь на першому плані були інтенсивніше, ніж на середньому, а на середньому – сильніше, ніж на задньому, при чому слід уникати різких переходів від однієї світлової зони до іншої. За віддалення предметів на великі відстані вони стають однотонними, кордони світлотіні – важко визначаються. За наближення джерела світла до натури можна помітити, що абриси як предмета, так і його тіней знову стають чіткими та зрозумілими.

в) Падаюча тінь від предмета сильніше тіні на самому предметі. Малюючи предмет навіть темного кольору, падаючу тінь біля основи предмета треба робити темніше, ніж тінь на предметі.

10. При малюванні з натури слід підкреслити роль зображальних матеріалів.

У графічного олівця є свої художні можливості, які закладені в його природі. Він здатен дати на зображальній поверхні перш за все лінію. Художник будує форму не розтушовуючи матеріал, а шляхом поступового перетину ліній, штрихів (міняти напрямок штриха кожні 15⁰), знаходить тон, моделює об’єм, світлотінь тощо.

Сподіваюсь, моя стаття була корисною!

Впорядкувала Хавроненко Світлана